Україна та Угорщина досягли згоди щодо десяти з одинадцяти пунктів стосовно прав закарпатських угорців. Проте фінальну крапку в суперечках досі не поставлено. Квоти для представників національних меншин у Верховній Раді залишаються єдиною неврегульованою вимогою Будапешта.
Євросоюзівські посли вже цієї середи, 10 червня, збираються затвердити переговорну рамку для нашої країни. На засіданні дипломати планують остаточно схвалити офіційну позицію щодо першого кластера. Цей документ міститиме перелік проміжних та фінальних критеріїв, які офіційний Київ зобов’язаний виконати на шляху до європейської спільноти.
Офіційний Будапешт дав зелене світло євроінтеграційному процесу Києва попри існуючі розбіжності. Позитивне рішення щодо запуску першого етапу переговорів угорська сторона ухвалила минулого тижня. Втім, делікатне питання політичного представництва нацменшин у парламенті може повторно випливти на поверхню під час обговорення гуманітарного блоку.
Для подолання кризи дипломати розробили компромісний план. Обидві держави вирішили спільно звернутися до ОБСЄ та Венеційської комісії Ради Європи. Міжнародні інституції мають надати юридичні рекомендації щодо механізмів реалізації цієї угорської ініціативи.
Слідом за Угорщиною свої умови щодо етнічних громад готується висунути Болгарія. Софія прагне розширити гуманітарні можливості для своїх співвітчизників. За словами євродипломата, болгарська влада стурбована русифікацією діаспори і вимагатиме реального захисту освітніх прав та розвитку болгарської мови.
За тиждень до цього, 3 червня, прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр публічно оголосив про фіксацію двосторонніх компромісів. Він зазначив, що права сотень тисяч закарпатських угорців у культурній, мовній та освітній сферах будуть суттєво розширені. Керівництво України погодилося зафіксувати ці нові норми у вітчизняних законах найближчим часом.
Залишити коментар